Є контакт!

16.09.2010


      Національний семінар «Проблема взаємодії «гарячих ліній» як частина механізму перенаправлення постраждалих від торгівлі людьми» (16 - 17 вересня 2010 р. ) успішно виконав поставлені завдання: консолідував представників «гарячих ліній» різних відомств та організацій, створив можливість систематизувати досвід телефонного консультування із злободенних соціальних питань і надихнув на цілу низку раціоналізаторських ідей, які, безсумнівно, ляжуть в основу оптимізації роботи «гарячих ліній» України та, зокрема, їхньої між собою взаємодії задля допомоги постраждалим та попередження нещасть. 

     Взяли участь у заході представники державних установ, зокрема, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, члени неурядових громадських організацій з різних регіонів України, а також координатори спеціалізованих «гарячих» ліній та телефонів довіри.

     Семінар був відкритий вступною промовою Президента «Ла Страда-Україна» Катерини Левченко. Актуальність проблем у механізмі перенаправлення та нагальна потреба вироблення стратегії взаємодії «гарячих ліній», спільна й універсальна як кінцева мета для усіх, хто залучений до цієї суспільно-важливої діяльності, постала перед учасниками заходу з новою силою мотивації – картина вималювалась досить темних тонів, із плямами недостачі інформації. Відтак, робота із перетворення цього сумного обрису на більш оптимістичну реальність розпочалася одразу ж із першої сесії – «Гаряча лінія» як частина механізму перенаправлення постраждалих від торгівлі людьми».

 

Наша мета – НМП

     Вироблення національного механізму перенаправлення (НМП) було основним питанням, якому присвятила свою презентацію менеджер програм із захисту прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Тетяна Руденко. Менеджер програм Офісу Координатора розповіла про запровадження пілотних програм проекту НМП у двох принципово різних за усіма показниками регіонах – Донецькій та Чернівецькій областях. За результатами цього експерименту буде можливо зробити висновки для продовження більш всеохопної роботи у даному напрямі. Загалом, національний механізм перенаправлення попередньо передбачає: впровадження уніфікованої системи перенаправлення серед державних установ, налагодження співробітництва у цьому напрямі державних установ та неурядових організацій, створення бази даних, встановлення цільового бюджетного фінансування реалізації програми, в тому числі, НУО, вироблення механізмів моніторингу та звітності, розробку навчальних програм для підготовки кваліфікованих кадрів, забезпечення однакового рівня доступу усім жертвам до спеціалізованих послуг на всіх етапах, законодавче підкріплення гарантій допомоги.

     Роз’яснюючи особливості проекту НМП, Тетяна Руденко неодноразово наголосила ще на такому важливому у загальному тематичному контексті аспекті: відповідальність за підтримку і захист осіб, які постраждали від торгівлі людьми, головним чином, несе держава. Саме держава повинна забезпечувати допомогу. Навіть у випадках, коли постраждалі не є громадянами України: таким жертвам трафікінгу, за умов, що їхнє повернення на батьківщину неможливе чи вкрай небезпечне, з державної ініціативи мають посприяти в інтеграції в українське суспільство та надати необхідну допомогу.

     На прагненні якнайскоріше затвердити НМП з боку Мінсім’ямолодьспорту наголосила начальниця відділу протидії торгівлі людьми та попередження насильства в сім’ї Департаменту сімейної та ґендерної політики Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту Ірина Довгаль. Департамент ініціює прийняття до кінця поточного року ряду нормативно-правових документів, які включатимуть у себе пункти щодо механізму взаємодії, а також міститимуть окремі статті, присвячені проблемам торгівлі дітьми. Ірина Довгаль підкреслила також чільність місця «гарячих ліній» у функціонуванні НМП.

     Окремою темою у презентації «Роль держави у формуванні національного механізму перенаправлення постраждалих від торгівлі людьми» Ірини Довгаль став звіт Державного департаменту США про торгівлю людьми у світі за 2009 рік, отриманий Міністерством від американського посольства. За результатами моніторингу, порівняно з попередніми роками ситуація в Україні вже не є критичною, хоча проблему ще далеко не вичерпано. Відмічається не стрімка, проте методична позитивна динаміка державних дій у напрямі запобігання та протидії торгівлі людьми. Однією з основних причин «гальмування» процесу є незначні строки покарання за торгівлю людьми, а то й взагалі його уникнення. Відтак є потреба внесення змін до законодавства з урахуванням вищенаведеного аспекту, а також у напрямі посилення відповідальності за порушення прав дітей. З 2008 року в Міністерстві ведеться робота з підготовки комплексного закону «Про протидію торгівлі людьми». Проект закону вже опубліковано на сайті Міністерства.

     Цього року закінчується термін дії Державної програми протидії торгівлі людьми (на період до 2010 року) і, підбивши підсумки, Міністерство відзначає, що протягом першого півріччя 2010 року 5 000 працівників пройшли навчання з даної проблематики, 80 відсотків – коштом міжнародних та неурядових організацій, і лише 20 – завдяки державному забезпеченню, при цьому 11 регіонів взагалі фінансово проігнорували проект. Також свої дані з питань торгівлі людьми з січня до червня надала СБУ: 27 фірм з працелаштування перевірено щодо посередництва, скасовано 5 ліцензій, складено 18 протоколів; всього зафіксовано 189 злочинів, 254 постраждалих повернено в Україну, серед них 21 неповнолітній. МОМ, у свою чергу, надала допомогу 306 особам. На стадії ухвалення і прийняття на разі знаходиться Державна цільова програми протидії торгівлі людьми на період до 2016 року, характерною особливістю якої став акцент на обласні органи державної влади, що дало б можливість про стимулювати виділення коштів на реалізацію програми у кожному регіоні з місцевого бюджету, адже на сьогодні така практика відсутня і є області, у яких зовсім не вважають за потрібне фінансувати подібну діяльність.

     Оцінюючи міжвідомчу взаємодію на рівні міністерств та регіональних управлінь, Ірина Довгаль відмітила, що останнім часом через плинність кадрів (змінилися 40 відсотків начальників управлінь та 20 відсотків перебувають у стані погодження) усі документи приймаються довше, ніж зазвичай. На регіональному ж рівні цими питаннями відає один фахівець, для якого ця діяльність не є основною. Таким чином, налагодження координаційної роботи у цьому напрямі потребує ще чимало зусиль.

 

Держструктури: привід для детальнішого знайомства

     Вперше для участі у подібному заході, організованому Центром «Ла Страда-Україна», делегували своїх представників Державна прикордонна служба та Національне Центральне Бюро Інтерполу. Традиційно були представлені Державна соціальна служба для сім’ї, дітей і молоді та Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та реформований у 2010 році Департамент боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми МВС України.

     Заступник начальника окремого центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України Дмитро Власко розповів, що телефон довіри прикордонників функціонує з 2006 року за телефоном 527-63-63. У робочі години протягом тижня (з 9:00 до 17:00) є можливість поспілкуватися із фахівцями, цілодобово – на дзвінки відповідають консультанти, котрі також можуть дати відповіді на більшість запитань. Усі розмови за телефоном довіри прикордонної служби записуються – про це попереджають перед початком бесіди. З моменту заснування, до «гарячої лінія» звернулися 200 000 громадян, а протягом 2010 року – вже зафіксовано 42 000 дзвінків. Здебільшого звертаються з консультаційною метою на предмет різних нюансів процедури перетину кордону, проте трапляються і повідомлення про надзвичайні ситуації, як-то інформація про спостережені неправомірні дії співробітників прикордонної служби або про можливість скоєння злочинів. На такі дзвінки обов’язково реагують – оперативно перевіряють дані, що надійшли, і часто попереджають правопорушення чи навіть біду. У випадках торгівлі людьми прикордонна служба тісно співпрацює із МВС та СБУ, передаючи матеріали – оперативну інформацію - цим відомствам. Телефонного ж механізму перенаправлення фактично немає. Проте, під час семінару була обговорена можливість додання до інформації першої необхідності для консультантів телефону довіри Державної прикордонної служби контактів інших відомств, які надавалися б громадянам, чиї питання підпадають під компетенцію відповідних органів. Проблема полягає у тому, що до цього списку контактів не можна включити НУО. Це залишається у числі пунктів подальшої роботи у цьому напрямі.

     На телефон довіри Держсоцслужби для сім’ї, дітей і молоді найчастіше звертаються з приводу міжособистісних проблем, стосунків між батьками і дітьми та насильства у сім’ї. «Гаряча лінія» працює за налагодженим механізмом перенаправлення, здебільшого рекомендують куди звернутися по кваліфіковану юридичну, медичну, психологічну допомогу.

     Влітку цього року Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми було переформатовано у нинішній Департамент боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми МВС України. Цей відділ також має «гарячу лінію» - за телефоном 254 76 04. Проте міліціянти нарікають, що постраждалі, які телефонують із зверненнями з приводу правопорушень зазвичай вимагають негайних результатів, у той час як насправді на з’ясування усіх обставин та розслідування правоохоронцям потрібен час. Вони не відмовляються від надання допомоги, а попереджають про особливості кропіткої роботи, що потребує терпіння та очікування. Власне, пролунала навіть пропозиція щодо того, аби громадські організації, перенаправляючи своїх абонентів до міліції, роз’яснювали їх цей аспект. Зустрічну пропозицію висунула менеджер програм ОБСЄ Тетяна Руденко: люди повинні мати гарантію, що отримають захист, допомогу чи компенсацію, звернувшись до міліції, тоді вони б легше погоджувалися на статус постраждалих та надання свідчень.

     Щодо ситуації із торгівлею людьми, зі свого боку правоохоронці також констатують, що кількість злочинів зменшується, проте рівень складності їх – підвищується. Останнім часом потужним осередком трафікінгу став Інтернет, поширилася злочинна практика Інтернет-вербування людей. І таку проблему буває складно усунути, адже неможливо припинити діяльність сайтів, які мають іноземний хостинг. На українських сайтах з таким явищам Департамент успішно протидіє. Крім того, ведеться боротьба із негативним Інтернет-контентом, аби мінімізувати шанси стикання із ним дітей, які користуються мережею.

     Відмічають міліціянти і наявність певних складнощів у поверненні наших громадян на територію України, особливо у випадках втрати документів.

     Робота Національного Центрального Бюро Інтерполу законодавчо не передбачає безпосереднього контактування з фізичними особами, лише з правоохоронними органами, але зараз відбуваються спроби реформування цього аспекту на користь можливості спілкуватися з громадянами. Повідомлення про правопорушення Українське Бюро Інтерполу приймає на електронну адресу Interpol_SOS@mvs.gov.ua. Як запевнила старший інспектор відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Антоніна Шевченко, правозахисні громадські організації можуть також надсилати тривожні повідомлення, які до них надходять. «Ла Страда-Україна» обов’язково внесе цей напрям до свого спектру перенаправлення. У компетенції цього відомства знаходяться випадки торгівлі людьми, кіберзлочинності, наприклад, шахрайства в Інтернеті, допомоги нашим співвітчизникам за кордоном – у ситуаціях, коли повідомляють про своє нелегітимне утримання. Працює Укрбюро Інтерполу із національною мережею І24-7, яка містить дані про викрадені документи, кредитні картки, авто, твори мистецтва, підозрюваних, ДНК-профілі, відбитки пальців тощо.

     Із 2000 року провадить плідну роботу «гаряча» лінія  Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. За телефоном 254-75-89 із функцією комутатора з 9 до 18 години консультують професійні юристи та психологи, зокрема, клінічний психолог, який спеціалізується на спілкуванні із неврівноваженими людьми. На «гарячу» лінію звертаються жінки з приводу ґендерної дискримінації – зокрема, було декілька прикладів, коли за ґендерною ознакою було відмовлено у посаді: випускницю донецької Академії слідчих саме через приналежність не до чоловічої статі не працевлаштували, дівчині, яка завершила навчання у військовому училищі, порадили забути про практику з її спеціальності льотчика-випробовувача. Не рідкісні й звернення стосовно порушення прав дітей, проте тут є певна специфіка: як пояснила завідуюча відділом захисту прав дитини та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Тимченко, до компетенції їхньої служби входить лише протидія порушенням прав дитини з боку державних органів. Втім, є відпрацьований механізм перенаправлення до компетентних інстанцій. Проблеми ж є у сфері протидії торгівлі людьми: недостатньо функціонуючих центрів, а також не працює реальна схема допомоги постраждалим.

 

Ініціативи та досягнення НУО і спеціальних «гарячих» ліній

     До участі в обговоренні актуальних питань протидії трафікінгу та ролі й функцій «гарячих» ліній у цьому комплексному процесі активно долучились громадські організації, благодійний фонд «Карітас» та деякі інші установи.

     Зокрема, презентувала свою діяльність тернопільська громадська організація «Відродження нації». «Гаряча» лінія – 0800505501 або короткий номер 527. Основний напрям діяльності організації – міграційні питання, одна з надаваних послуг – доступ до Інтернету по необхідну інформацію з міграційний питань, поширення інформації про державні програми міграції (www.migration-info.org.ua). Організація співпрацює із центрами зайнятості, організаторами ярмарок вакансій, ВГІРФО (відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб), протидіє втіленню шахрайських схем фірм-посередників. Ведуть сайт, постійно розміщують свіжі новини. Проблеми, з якими доводиться стикатись «Відродженню нації», здебільшого лежать у площині фінансування (відсутність доступу у громадських організацій до коштів, які виділяються на державне соціальне замовлення, а також зменшення надходжень від міжнародних фондів), кооперації із органами державної влади (не зважання на отримувані організацією дані та часте небажання сприяти у проведенні просвітницької роботи) та реалізації законодавства про соціальну рекламу. З побажань висловили розширення діяльності в інформаційному полі.

     Поділилася досвідом роботи адміністратор Національної лінії телефону довіри з ВІЛ/СНІД Олена Зелена. На лінії цілодобово працюють чотири консультанти. З 9 до 19 години можна поспілкуватись із лікарями-інфекціоністами з Лаврського центру, є можливість по телефону анонімно дізнатись результати аналізів. Останнім часом проводять чимало консультацій через ICQ. Вночі можна зателефонувати спеціалізованому чоловічому консультанту. Не проводять консультацій лише алко- та наркозалежних, адже такі люди – це окрема категорія.

     Жіночий інформаційно-консультаційний центр у Житомирі спеціалізується на протидії торгівлі людьми та насильству, а також на міграційних питаннях. За результатами роботи своєї «гарячої» лінії, у житомирському центрі відмічають, що кількість дзвінків з приводу торгівлі людьми зменшується. А от з приводу насильства в сім’ї навпаки – кількість дзвінків зростає, останнім часом значний сегмент становлять скарги від людей із благополучних сімей. Стосовно питань із безпечного виїзду за кордон, такі звернення частіше переадресовують на спеціальні «гарячі» лінії, оскільки власні бази дещо застаріли через відсутність останнім часом можливостей для оновлення. Як і «Відродження нації», Житомирський жіночий центр нарікає на неможливість надання фінансової підтримки громадським організаціям з боку органів державної влади. На базі центру діє притулок для потерпілих від торгівлі людьми й насильства, проте з квітня 2010 року його подальша доля поставлена під питання: місцева влада припинила його фінансування і, більше того, має намір його ліквідувати. У центрі також є психолог, який надає як телефонні, так і очні консультації у центрі або навіть, за необхідності, безкоштовно проводить виїзну консультацію. Здійснювати усю роботу центрові допомагають студенти-волонтери.

     Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи» має «гарячу» лінію з 1999 року, і хоч вона давно позбавлена цільового фінансування, функціонування її продовжується за рахунок ентузіазму та коштів з інших проектів. Звичайно, львівські активістки для подальшого процвітання своєї благої справи воліли б заручитися стабільною фінансовою підтримкою. Примітно, що центр має проект з інформування із проблемних питань у сільській місцевості. Рекламні повідомлення розміщували у маршрутних таксі, котрі курсували різними районами, відтак інформація невдовзі успішно поширилася на всю область.

     Слабку реалізацію на практиці пунктів законодавства про соціальну рекламу відмічають у Вінницькій громадській організації «Прогресивні жінки», підкріплюючи своє занепокоєння з цього приводу тим, що оплатити необхідний рекламний супровід своєї діяльності не в змозі ані вони, ні навіть місцева влада, яка виділяє на роботу організації 10 000 гривень на рік, що становить 10 % від загальної суми, що надається області на реалізацію гендерних програм. Відтак, здебільшого, оголошення про свою організацію розміщують у журналах вакансій, оскільки одним з основних напрямів діяльності «Прогресивних жінок» є мінімізація ризиків нелегального працевлаштування наших громадян за кордоном. У Вінницькій області на сьогодні офіційно функціонують 26 ліцензованих фірм-посередників, які мають право організовувати виїзд українців на роботу до інших країн. Тож, оскільки проблема інформаційної підтримки стоїть перед соціальними активістами досить гостро, вінницька організація висунула пропозицію, звернутися до Держспоживстандарту із проханням випустити плакат з усіма номерами соціальних «гарячих» ліній.

     Ґрунтовний звіт про свою роботу та зріз ситуації з проблем торгівлі людьми та насильства презентували і організатори семінару з Центру «Ла Страда-Україна» - координатор Національної «гарячої» лінії з питань протидії торгівлі людьми Ірина Огороднійчук та координатор програми співпраці щодо протидії торгівлі людьми та нелегальній міграції в країнах Чорноморського регіону Ірина Мидловець. Координаторки розповіли, що за номером 0 800 500 22 5, який є Національною телефонною лінією з 2002 року і, відповідно, дзвінки на неї для абонентів з усієї України безкоштовні, щодня працюють кваліфіковані консультанти, які надають необхідну інформацію з популярних та незмінно актуальних питань трудової міграції, міжнародного законодавства у сфері освіти, укладення шлюбів та усиновлення, а також, звичайно, щодо торгівлі людьми. Усі консультанти пройшли спеціальну підготовку, і можуть здійснювати першу психологічну допомогу. Консультують на «гарячій» лінії і юристи, а також по суботах з 10 до 14 години – фахівець із Міністерства праці та соціальної політики, з питань легального працевлаштування за кордоном та реально існуючих ліцензованих фірм. Громадян інформують про наявні громадські організації та міжнародні організації за кордоном, до яких, за необхідності, можна звернутися по допомогу, і надають їхні контакти, а також телефони посольств і консульств України у країнах світу. На Національній «гарячій» лінії з питань протидії торгівлі людьми діє чіткий механізм перенаправлення: з приводу діяльності турфірм – до Міністерства культури та туризму, шлюбного питання – Міністерства юстиції, вимог до перетину державного кордону – Державної прикордонної служби, торгівлі людьми – Міністерства закордонних справ та Міжнародної організації з міграції.

     Усі телефонні дзвінки аналізують за тематикою і, відповідно, координатори лінії тримають руку на пульсі, постійно розробляючи нові напрямки консультування. Так було запроваджено консультації з питань торгівлі дітьми в Інтернеті та проблем дітей трудових мігрантів. Говорячи про інші виявлені тенденції, слід зауважити актуалізацію внутрішньої торгівлі людьми – Україна стає країною призначення, куди як жертви потрапляють іноземці. Для них існують спеціальні консультації стосовно можливостей інтеграції, легалізації, отримання допомоги. До речі, останнім часом на «гарячій» лінії Центру «Ла Страда-Україна» фіксують дедалі більше дзвінків саме від таких громадян. Динаміка підвищення інтенсивності звернень спостерігається з теми одружень із іноземцями (особливо у період та після економічної кризи) та Інтернет-оголошень про роботу за кордоном, яких суттєво побільшало і тепер вони переважають над друкованими. Частіше почали телефонувати чоловіки. Телефонують і діти, завдяки розповсюдженню превентивно-освітнім департаментом «Ла Стради-Україна» матеріалів у навчальних закладах. І нарешті втішний тренд, який відзначали Мінсім’їмолодіспорту та Департамент кіберзлочинності та боротьби з торгівлею людьми, - за останній рік кількість постраждалих від торгівлі людьми зменшилась.

     Через приголомшливу кількість звернень з питань насильства та порушення прав дитини на лінію з питань протидії торгівлі людьми, було відкрито спеціалізовану «хот лайн» - з 2004 року за номером 0 800 500 33 5. «Гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав людини також має статус Національної. Крім того, за підтримки операторів мобільного зв’язку «Київстар», «МТС» та «Life» є безкоштовний короткий номер для дзвінків з мобільних телефонів – 386. Консультації надаються українською, російською, англійською та трьома арабськими мовами. І надалі констатується підвищення кількості звернень – станом на вересень 2010 року, вже зафіксовано 3800 дзвінків, у той час, як за весь рік 2009 показник менший – 3702. Нещодавно виокремилась нова тенденція – скарги на домашнє насильство за кордоном. Для цього напряму зараз почнеться розробка механізму роботи. Головна проблема у роботі цієї «гарячої лінії» - неефективність законодавчої бази. У мінсім’їмолодіспорту, зі свого боку, підтвердили підвищення статистики звернень щодо насильства і пов’язують цей факт із налагодженням міжвідомчої міжрегіональної взаємодії та проведенням спеціалізованих семінарів.

     «Ла Страда-Україна» ініціювала чи ставала учасником інформаційних кампаній, присвячених протидії насильству, таких як «Стоп насильству», проведеної Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту та власної, реалізованої із партнером, компанією “AVON”.

     Директор Департаменту захисту прав дитини Центру «Ла Страда-Україна» Наталя Бочкор представила діяльність Електронної «гарячої лінії» із активної протидії дитячій порнографії в Інтернеті. Загальний стан справ в Україні, на жаль, є невтішним: 7-ме місце у світі за хостингом ресурсів із дитячої порнографією, кожна п’ята дитина стає жертвою кіберзлочинів, разом з російськими, молдовськими та білоруськими, українські діти входять у сумарні 80 % (враховуючи Росію, Молдову, Білорусь) від загальної світової кількості задіяних у виробництві дитячого порно.

     Відтак, виникнення цієї «гарячої лінії» було необхідним кроком, зробленим «Ла Страда-Україна» майже рік назад – 19 листопада 2009 року. Передумовами для створення, окрім об’єктивної потреби, стали рекомендації Третього всесвітнього конгресу з питань боротьби із комерційною сексуальною експлуатацією дітей та проект «Розуміємо і діємо разом» за підтримки Посольства Німеччини в Україні. Партнерами лінії виступили: Міністерство внутрішніх справ України, Коаліція за безпеку дітей в Інтернеті та проект «Он-ляндія», компанія «Укртелеком», провайдер мобільного Інтернету «Київстар», Всеукраїнська мережа проти комерційної сексуальної експлуатації. На сайті лінії www.internetbezpeka.org.ua можна повідомити про зафіксовані випадки розповсюдження дитячої порнографії в Інтернеті (після перевірки такі ресурси українського хостингу будуть заблоковані), а також ознайомитись із ситуацією з цього проблемного питання в Україні та світі, проглянути результаті останніх досліджень, знайти корисні витяги з українського законодавства, отримати поради щодо того, як зробити Інтернет безпечним для дітей.

     Механізм роботи лінії діє за таким алгоритмом: після отримання повідомлення на сайт internetbezpeka.org.ua, раз на тиждень проводиться аналіз отриманих відомостей, перевірені дані надсилаються до правоохоронних органів та Інтернет-провайдерів, врешті, ресурси, на яких був помічений негативний контент, блокуються. Щомісяця на сайті вивішується статистика роботи з повідомленнями. Загалом, електронна «гаряча лінія» працює за принципом анонімності, проте, за бажання, особа може поставити своє запитання, залишити контакти та отримати відповідь.

     Протягом усього терміну роботи лінії було 342 звернення, 137 з яких повідомляли про випадки дитячої порнографії. З них 62 приклади негативного контенту були помічені на порнопорталах, 32 – на сайтах іншої тематики, 13 на дошках оголошень та форумах (та ще 5 повідомлень, у яких розміщення не було вказане). За даними, зібраними від початку 2010 року, статистика хостингу сайтів, що містять дитячу порнографію є такою: 5, 7 % припадає на українські ресурси, 94, 3% - на зарубіжні (серед країн-«лідерів»: США, Нідерланди, Росія, Німеччина, Австралія). Серед українських Інтернет-ресурсів, зокрема, соціальних мереж, найбільше повідомлень про факти розміщення дитячої порнографії припадає на vkontakte.ru. Превентивні роботи здійснюються шляхом розміщення банерів на порталах bigmir.net та ukr.net, а також сайтах партнерів, ротації ролику у мережі YouTube та в програмі «Магнолія ТВ», розповсюдження інформаційних матеріалів та флаерів у центрах роботи з абонентами компанії «Укртелеком» та під час заходів із спеціалістами, котрі працюють з групою ризику, поширення інформації у ЗМІ через підготовку прес-релізів та інтерв’ю.

 

Надбання та підсумки

     Одна з робочих груп семінару була присвячена обговоренню інноваційного напрямку – «Гарячі лінії як інструмент моніторингу державної політики». Концепція розвинулася до консенсусу: необхідно розробити та включати до телефонних перемовин з абонентами комплекс питаннь-індикаторів (так званий класифікатор), за якими можна було б формувати статистику. Респондент – безцінне джерело інформації, дзеркало суспільних настроїв та практичної реалізації державної політики. Наприклад, якщо поставити запитання «Чи зверталися ви до якихось інших інстанцій, окрім нашої організації?», то за умови домінування заперечних відповідей, можна припустити, що державна політика є недоступною, або ж відсутній достатній промоушн – масове інформування про можливості звернення по допомогу до державних установ, чи, зрештою, невпевненість у доцільності та ефективності таких звернень, і наостанок варіант елементарної недовіри. Можна застосувати і прийом маркеру якості, доступності, рівня довіри абонентів до того, що декларується державою.

     За кількістю звернень та, відповідно, кількістю відповідей на певні запитання-маркери можна робити висновки про наявність певних тенденцій. Стандартний класифікатор включає такі питання:

1) порушник (з точки зору заявника);

2) місто, область, у якій зафіксовано порушення;

3) порушені права;

4) соціальна категорія заявника.

     Доповнити цей шаблон можна питаннями, продиктованими як міжнародною законодавчою базою, так і тими, що враховують особливості кожного окремого регіону. Розширений класифікатор дасть можливість моніторити такі аспекти, як джерела інформації про «гарячу лінію», робота профільних неурядових організацій, а також посольств і консульств, компетенція державних службовців у галузі торгівлі людьми, їхня готовність відповідати на звернення, надання конкретної допомоги постраждалим (запропонована реабілітація, захист від зовнішнього тиску тощо), ставлення до потерпілих та постраждалих у профільних державних установах.

     Впровадження у практику такого класифікатора є наступним кроком на шляху подальшого розвитку та оптимізації роботи «гарячих ліній», який дасть можливість не просто допомагати громадянам, а й виявляти аспекти діяльності, які потребують вдосконалення.




Назад