Сьогодні - 7 річниця функціонування Національної "гарячої лінії" з питань запобігання насильству та захисту прав дітей



     30 листопада 2011, у сьому річницю свого функціонування, Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дитини Центру «Ла Страда-Україна» зафіксувала рекордну кількість дзвінків на місяць - 1400. Усе більше звернень – складні психологічні та юридичні консультації.
     Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дитини прийняла перший дзвінок 7 років тому – 30 листопада 2004 року, після того, як дедалі більше питань саме щодо проблеми домашнього насильства надходило на іншу «гарячу лінію» «Ла Страда-Україна» - з питань протидії торгівлі людьми. Починаючи з 2008 року, кількість дзвінків на «гарячу лінію» 0 800 500 335  стала вимірюватись тисячами, у 2011 році, який ще триває, цифра перевищила 10 000. Більше тисячі дзвінків на місяць надходить на «гарячу лінію» з вересня цього року, проте листопад виявився рекордним – 1400 консультацій. Більше того, протягом одного минулого тижня на лінію звернулися понад 300 разів. Загалом за сім років існування лінія прийняла 22 550 дзвінків.
     На разі консультанти щодня відповідають у середньому на 50 дзвінків, причому тенденція змінюється – якщо раніше переважна більшість була інформаційних консультацій, тепер дедалі частіше звертаються за глибокими психологічними та складними юридичними консультаціями.
     На «гарячій лінії» у певні години також консультують фахівці Департаменту профілактики правопорушень МВС України. Під час акції «16 днів проти гендерного насильства» правоохоронці традиційно надаватимуть консультації двічі на тиждень – зокрема, 30 листопада, 6 та 9 грудня з 17:00 до 19:00.
     З одного боку, це хороший знак – важкий пласт проблеми насильства в сім’ї все ж зрушив з місця: завдяки інформаційним кампаніям «Залишайся людиною», «Скажімо НІ домашньому насильству», «Стоп насильству» постраждалі дізналися про те, що вони не одні у своєму нещасті й є куди звернутися по допомогу. Таким чином нарешті тріснув по швах горезвісний стереотип про «сміття з хати не виносять» й українці усвідомили, що можуть і мають боротися за свої права.
     З другого боку, стрімке зростання звернень про випадки різні види насильства в сім’ї, знущання над дітьми, гендерну дискримінацію засвідчує хворобливість суспільства, яка з роками поки жодним чином не пішла на поправку.
     І, зрештою, третій і, певно, найважливіший аспект: така ситуація – черговий доказ того, що державна політика у напрямі попередження насильства в сім’ї продовжує бажати кращого. І через постійні трансформації компетентного органу виконавчої влади, а, відповідно, і «циклічності» у державному регулюванні проблеми, і через незастосування на практиці положень Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», як показав моніторинг його виконання з моменту прийняття, проведений у 2011 році.


Назад