Неочевидність очевидного: перші результати розгляду позову проти МВС



     Як повідомлялося раніше, на ранок 31 травня був призначений суд за позовом "Ла Страда-Україна" проти МВС і Кабміну. Судовому засіданню передував пікет, який провели представниці "Ла Страда-Україна", партнери-правозахисники та просто небайдужі громадяни. Слогани - ті самі та все більш актуальні: "Для жінок є місце в ОВС", "Сьогодні в міліції працюють 20% жінок, в 2020 їх може бути 0%", "Правоохоронна діяльність - спільна справа жінок і чоловіків", "Закон "Про забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків" ніхто не відміняв!", "Жінка-міліціонер краще зрозуміє жінку-потерпілу". 

    Біля Окружного адміністративного суду представниць Центру «Ла Страда-Україна» зустріли кілька міліціянтів у формі та добродій у цивільному з відеокамерою. При цьому дізнатися, чим підкріплені підстави для відеозйомки присутніх, які стояли навпроти будинку № 10 вулиці Хрещатик, так і не вдалося. 
     Власне привід зборів, який спочатку був визначений канцелярією суду як судове засідання, виявився попереднім розглядом обставин справи, за участю представників МВС та Кабінету Міністрів України, а також третьої особи, представленої Мін'юстом. Ще один експромт трапився перед самим входом до зали суду - виявилося, що зал засідань № 2 є звичайним кабінетом, який не може вмістити в себе понад 5-8 осіб, а, відповідно, не може забезпечити гласність і відкритість судового процесу. Далі ще цікавіше - за неочевидністю доказів того, що Катерина Левченко є головою організації, презідентці «Ла Страда-Україна» відмовили в участі у засіданні як позивачу. Відтак, позов незаплановано підтримувала юрист Центру. 
     До позову - теж дивні зауваги: порушення недавніми нормативно-правовими актами МВС гендерного балансу було визнано неочевидним, навіть за наявності переліку міжнародних документів та документів національного законодавства, які вони прямо порушують (що наштовхує на висновок про те, що будь-яку форму дискримінації в Україні доводити абсолютно марно). Було відзначено, що в Україні все одно немає органу, який міг би здійснити гендерну експертизу, не звернувши увагу на відповідь з вказівкою на експертну раду з гендерних питань, створену ще Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту. Без належної уваги суду залишився і той аргумент, що Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок гарантує для жінок доступ до навчання та будь-якої професії. Відзначимо також, що прийняття розпорядження вже потягнуло за собою вивішування на сайтах вузів МВС у різних областях України, а також публікації в офіційних виданнях цих вищих навчальних закладів чіткого формулювання: подавати документи на вступ на 2011/2012 навчальний рік можуть тільки юнаки, що підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між правовим актом та практикою - дівчата вже позбавлені права вступу до ВНЗ системи МВС.  
     У підсумку, у клопотанні про призупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів № 2355-р, яке і передбачає проведення експерименту (який, до речі, поширюється не тільки на 2011 рік, але і далі), було відмовлено. Про дату слухання справи буде повідомлено пізніше. 

       Власне, справа не в одній лише гендерній дискримінації - яка, як не крути, очевидна: хоч експеримент і допускає контрактну форму служби для жінок, при цьому контракт укладається мінімум на 3 роки (отже, вступити на навчання дівчатам можна тільки три роки опісля - де тут справедливість?), а ще, враховуючи нову, передбачену експерементів, схему навчання «курсант - військовослужбовець - курсант», для абітурієнтів можлива тільки термінова служба, на яку, відповідно до закону, допускаються виключно чоловіки. Не забуваймо і про Закон «Про освіту», який гарантує безперервність навчального процесу. 
      Тож, будемо чекати на отримання від суду наступних документальних доказів, які будуть пред'явлені світовій спільноті як демонстрація істинного стану справ із впровадженням та сприянням всіляким проявам рівності і свободи в Україну.


Назад